- погудіти
- [погуд’і/тие]
-ду/, -де/ш, -деимо/, -деите/; мин. -д'і/ў, -д'і/ла; нак. -ди/, -д'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
погудіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погудіти — і погусти/, гуду/, гуде/ш, док. Гудіти, густи якийсь час … Український тлумачний словник
погудеть — погуд еть, уж у, уд ит … Русский орфографический словарь
погоудити — ПОГОУ|ДИТИ (1*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Порицать, быть недовольным: и б҃ь˫а предѣлы погудѧще ˫ако малыми. iли по своему желанью и несытьству (καταμεμφόμενοι) ГБ к. XIV, 117г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погусти — див. погудіти … Український тлумачний словник